цей пост оновлюється за потреби. this post is updated when necessary.
sections: aventura 2006-2007, personal, aesthetic, my articles, social alternative, thinking, observations, local politics, international politics, travel, meta
languages (шо атьнюдь не значить, нiби я ними всiма володiю): ukrainian, english, belorussian, spanish, french, russian, polish, latin, siberian
( що пiд тегами? )

ми з Ромашкою десь через тиждень повертаємося до києва,
будь ласка свистіть якшо раптом хто зі знайомих здає житло:
або кімнату шоб із кимось на пару,
або однокімнатну квартиру, якшо не особо дорого.
мерсі.

драсті.
а є хтось в одесі, у кого можна переночувати?
(завтра або післязавтра)

мій нік @gmail.com

дякую.

як я вже писав, мені 27 і з"являється чюйство,
шо менше попереду і багато що позаду.
але оскільки моїй дружині 21 і ми прожигаємо жизнь разом,
можу себе наїбати шо мені теж 21 і все тільки попереду.

хоч трохи світла

а каково Эгипту, Кенії чи, не приведи боже, Зімбабве

картинку побачив у eagle_x

патріотам.
я не намагався образити Батьківщину чи тим паче НАЦІЮ.
це шутка. бо дехто не пойме.

Поки в Україні освітній істеблішмент намагається переконати людей у необхідності впровадження Болонського процесу, німецькі студенти вже встигли відчути наслідки припасовування освіти до «законів ринку».



17 червня десятки тисяч студентів і школярів по всій Німеччині провели демонстрації в межах масштабного освітнього страйку. За різними даними, на вулиці вийшло від 240 до 270 тисяч людей.

За нової системи навчання студенти мають менше часу на виконання програми; їм ставлять жорсткі часові межі. Тому ті студенти, що змушені водночас працювати, опиняються в гірших умовах. Наслідок – більше соціальне розшарування.

http://commons.com.ua/archives/5754

http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4365210,00.html

доброї ночі.

ще не так давно здавалось: ого-го, все попереду.
а поступово виявляється, що багато вже позаду.
більш того, з кожним днем позаду все більше, а попереду все менше.
це криза середнього віку чи шо?

спочатку обмежений віком.
потім обмежений статусом.
вириваєшся на свободу.
кілька років її, коли можна плюнути на все й не думати,
махнути хоч на інший край планети, начхавши на поняття "можливості".
а потім поступово тієї свободи стає менше,
більше стає майна, більші стають потреби,
а отже, більше якорів.
а потім обмежений статусом.
а потім обмежений віком.

треба встигати поки встигається.

добраніч.

робота не зникла. зникла зарплата.

схоже, найзатребуваніше з уього, що я лабав для інтернетів, виявилося
Як зробити коктейль Молотова  (14253 переглядiв),
яке навіть підірвана Монтян довго відмовлялася публікувати,
а потім зійшлися на компромісі у вигляді купи дисклеймерів.

змішані емоції типу "вроді ж непоганий пацан, жалко шо йому доведеться захищати інтереси сша"

побачив у ibigdan

не можу не поділитися, вже кілька днів як щодня передивляюсь -
і все не попускає.

білоруське дитяче євробачення,
по-мойму з цією піснею він пройшов у фінал.

дівчина з Євпаторії, анімація з піску -
в прямому ефірі.

мшф if_ro, vaxo

для серйозних: http://diktature-net.org/

для несерйозних (мшф ibigdan):

Самоорганізація громадян проти влади: Південна Африка

Досвід південноафриканських рухів протесту доводить, що свої інтереси можна захищати, не сподіваючись на владу та всілякі “широкі коаліції”.

Авторизований переклад: Артем Чапай

Після того, як режим апартеїду впав, і Нельсон Мандела в 1994 році став президентом, бідняки Південно-Африканської Республіки (ПАР) сподівалися на реальні зміни на краще.

Справді, Хартія Свободи - програмний документ Африканського Національного Конгресу (АНК) від 1955 року - обіцяла перерозподіл земель і національного багатства на користь біднішої (чорної) більшості населення країни. В часи апартеїду ця більшість політично усунена від отримання справедливої частки. Однак уже через кілька років після перемоги Мандели стало зрозумілим: обіцянки виконані не будуть.

На кого залишалося сподіватися простим людям, коли навіть АНК, який був найбільшою силою в боротьбі з апартеїдом, “зрадив ідеали” африканського Майдану? Тільки на самих себе: на власну організовану дію.

 

( Read more... )

особливо якщо ви читали шматки з класичних економістів тіпо Адама Сміта чи Дж.Ст.Мілля -
Свіфт, як завжди, вхоплює суть.

via master_genie 

Джонатан Свифт

Скромное предложение, имеющее целью не допустить, чтобы дети бедняков в Ирландии были в тягость своим родителям или своей родине, и, напротив, сделать их полезными для общества

Печальное зрелище предстает перед теми, кто прогуливается по этому большому городу или путешествует по стране, когда они видят на улицах, на дорогах и у дверей хижин толпы нищих женщин с тремя, четырьмя или шестью детьми в лохмотьях, пристающих к каждому прохожему за милостыней. Эти матери, не имея возможности честным трудом заработать себе на пропитание, вынуждены все время блуждать по улицам, вымаливая подаяния для своих беспомощных младенцев; а те, когда вырастают, или становятся ворами, за отсутствием работы, или покидают свою любимую родину для того, чтобы сражаться за претендента на трон в Испании, или же продают себя на Барбадос.

Я думаю, что все партии согласны с тем, что такое громадное количество детей на руках, на спине или под ногами у матерей, а часто и у отцов, представляет собою лишнюю обузу для нашего королевства

( Read more... )